Величезні території, схожі більше на марсіанські пейзажі – відвали з пустої породи, які мають червоно-болотяно-пісчаний колір. А головне – ці пейзажі прикрашають 5-тисячний роторний комплекс та низка крокуючих екскаваторів і інших величних машин. Все це сказано про Грушівський кар’єр – єдиний у Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті цех, що веде видобуток сирої марганцевої руди відкритим способом.
З того моменту, як в Україні розпочалася повномасштабна війна, яку розв’язала росія проти нашої держави, багато гірничих підприємств були змушені зупинити свою діяльність. Одним із таких є Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат.
Начальник Грушівського кар’єру Микола Петрович БІДНЮК розповів, що під час вимушеної зупинки всього комбінату деякі роботи в кар’єрі все ж таки виконуються, а саме – підготовка до майбутнього запуску в роботу.
Почнемо з 5-тисячного роторного комплексу. За останні місяці на кар’єрному гіганті виконані роботи по підготовці до монтажу редуктора ротора. Цьому передував демонтаж двох підшипників №1097-992, шестерні "зет"-120/28 і підшипника №10979-630.
Наразі монтаж редуктора ротора – це досить вагома задача, яка постала перед працівниками кар’єру. Адже раніше цим займалися спеціальні бригади, зі спеціальних підприємств, тобто – підрядники, а зараз всі ці роботи виконуються виключно екіпажем роторного комплексу.
Також продовжуються роботи з кріплення металоконструкцій нижньої рами та заміни зношених листів обичайки роторного колеса, і цією роботою також займається екіпаж роторного екскаватора.
Продовжуються роботи і на відвалоутворювачі, і головною задачею стало збирання редуктора приводу барабана живлення.
За період повномасштабної війни екіпажі машин Грушівського кар’єру навчилися багато чому. Все пізнавалося безпосередньо в роботі, а також досить вагому допомогу екіпажам надав головний механік Грушівського кар’єру Андрій Миколайович Попов – кваліфікований професіонал, навички якого відповідають займаній посаді.
Мабуть, вперше серйозна робота виконується зараз на крокуючому екскаваторі №2. За досить тривалий час експлуатації машини лако-фарбове покриття з її корпусу «злізло» і «голий» метал роками атакувала іржа. Наразі екіпаж займається очищенням від ржі самого корпусу екскаватора, а потім пофарбують його.
Приїхавши на місце проведення робіт, ми застали екіпаж ЕК-20/90 №2 саме за фарбуванням корпусу, повірте, роботи там дуже багато. Раніше такою справою займалася спеціалізована бригада ремонтно-будівельного цеху Марганецького ГЗК.
На крокуючому екскаваторі №69 закінчено ремонт редуктора обертання – екскаватор вже випробували в роботі та перевірили всі механізми, а тому, як тільки-но настане час, екскаватор з новими силами запуститься в роботу.
Дуже довго на території дільниці магнітної сепарації простояв без діла зламаний гусеничний кран РДК-250. Начальник Грушівського кар’єру Микола Петрович Біднюк, з власної ініціативи, вирішив відновити його роботу, адже всі розуміють, що потреба в спеціалізованих вантажних одиницях на дільницях Грушівського та Басанського кар’єрів дуже велика та займає повні зміни роботи крану.
Працівники кар’єру, під керівництвом головного механіка кар’єру Андрія Попова, виконали ремонт механічної частини крану, а головний енергетик Грушівського кар’єру Ігор Іванович Постоєнко, разом із своїми спеціалістами, оживили електричну і енергетичну частини крану, з частковою заміною пускової апаратури та кабельної продукції.
Також проводяться роботи із заміни 9-метрових дерев’яних високовольтних опор. Нещодавно комбінат закупив опори, і вже створена окрема бригада для виконання цих робіт, які очолює гірничий майстер Грушівського кар’єру Юрій Миколайович Сапунов – один із перших людей в кар’єрі, хто працював на верхолазних кігтях.
Щодо персоналу. В Грушівському кар’єрі завжди відчувалась нестача персоналу і до війни цей показник коливався від 270-280 працівників. Зараз чисельність працівників складає 220 чоловік (і частина з них знаходиться у лавах Збройних сил України). Проте начальник Грушівського кар’єру Микола Петрович Біднюк відмічає те, що кістяк тримається, а отже робота та перспектива подальшого розвитку величного цеху з відкритого видобутку сирої марганцевої руди знаходяться в надійних руках.